-
1 testamentary
заповідальний, заповіданий, який базується на заповіті, переданий за заповітом- testamentary beneficiary
- testamentary bequest
- testamentary capacity
- testamentary cause
- testamentary compulsion
- testamentary disposition
- testamentary document
- testamentary freedom
- testamentary gift
- testamentary guardian
- testamentary heir
- testamentary instrument
- testamentary intent
- testamentary language
- testamentary paper
- testamentary prescription
- testamentary succession
- testamentary trust
- testamentary trustee -
2 power of testation
заповідальна правоздатність, правоздатність до заповідання; право на заповідальне розпорядження -
3 testamentary capacity
заповідальна дієздатність, заповідальна правоздатність, заповідальна правоздатність і дієздатність -
4 general bequest
заповідання рухомості без зазначення предметів, що заповідаються -
5 general devise
заповідальне відказування всієї нерухомості; заповідальне відказування конкретно пойменованої частини нерухомості -
6 lapsed will
заповіт, що втратив силу внаслідок смерті спадкоємця до смерті заповідача -
7 law of wills
заповідальне право; закон про заповіти -
8 residuary bequest
заповідання рухомості, що залишилася після сплати боргів і заповідальних відказувань -
9 residuary devise
заповідальне відказування нерухомості, що залишається після покриття зобов'язань і задоволення інших заповідальних відказувань -
10 specific bequest
заповідальне відказування конкретно зазначеної рухомості; заповідання рухомості певної категорії -
11 testamentary document
заповідальний документ; документ, що містить заповіт -
12 testate estate
заповідана спадщина, заповідана частка спадщини -
13 will of land
заповіт про землю, заповідання землі -
14 ambulatory will
заповіт, не визначений за змістом -
15 ancestor
заповідальник, спадкодавець; особа, від якої успадковане майно; попередній власник; родич(ка) по висхідній лінії -
16 antecessor
заповідач, спадкодавець; особа, від якої успадковане майно; попередній власник; родич(ка) по висхідній лінії -
17 bad will
заповіт, що не має законної сили -
18 bequeath
заповідати (особл. рухомість) -
19 bequeath in settlement
-
20 bequeather
См. также в других словарях:
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заповідатися — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
заповідач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заповідачка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заповідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
